Опис досвіду


Розвиток пізнавальних інтересів та творчих здібностей школярів шляхом упровадження комп’ютерних технологій

Пізнання починається з подиву

Аристотель

Сьогодні ми живемо в час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури набувають  вирішального значення.  Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки в начальному процесі є важливим завданням педагогів.

Традиційно доступ до інформації надають учням бібліотеки. Але, на жаль, сьогодні фонди шкільних книгарень, особливо в сільській місцевості, досить бідні.  Яким же чином можна отримати необхідну інформацію?  Найкраще джерело  –  комп’ютер, адже завдяки йому кожна людина у зручний для неї спосіб може долучитися до інформаційного потоку. Потрібен компас, який допоможе зорієнтуватися і не помилитися у виборі пізнавального напрямку діяльності. На мою думку, таким компасом має стати учитель, який допоможе сформувати вміння читати й усвідомлювати прочитане, прилучатися до художньої літератури, а через неї – розвивати пізнавальні інтереси своїх вихованців.

Усе це і зумовлює актуальність проблеми, над якою я працюю.
            Ідея мого досвіду полягає у впровадженні комп’ютерних технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів та творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури, адже відомо, що найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає одночасно на кілька органів чуття. Вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше використано видів сприймання. Отже, рівень запам’ятовування певної інформації за допомогою мультимедійних технологій через одночасне використання зображень, звуку, тексту, на думку вчених, зростає на 30-40 відсотків, бо те, що учень чує,- він забуває; те, що чує і бачить,- запам’ятовує; те, що він бачить, чує і чим користується,- сприяє набуттю знань, умінь і навичок.
Провідні ідеї досвіду
     Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день,
навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її
                                                               протягом всього життя.
Східна народна мудрість
1)      Учня треба навчити самостійно шукати інформацію, необхідну для формування читацької культури, розвитку естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної (як високого мистецтва) і масової літератури.
 Якщо раніше вчитель виконував функцію «транслятора», то нині він має стати дороговказом у морі інформації.
2)     Підготовка учнів до самостійної життєдіяльності для успішної самореалізації після школи в інформаційному суспільстві.
 Державі потрібні люди, які зможуть вільно й швидко орієнтуватися в шаленому вирі інформації, адже відомо: «хто володіє інформацією – той володіє світом»
3)      Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися, творчих  і комунікативних здібностей, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.
Я впевнена, що не талановитих дітей не буває. Кожен учень – особистість, що має щось своє. Головне завдання вчителя – вчасно помітити його талант і не дати йому загинути. А для того, щоб віднайти ту «родзинку», треба створити таку ситуацію, яка б допомогла дитині розкритися. Досить часто цьому сприяють творчі проекти, які учні виконують за допомогою комп’ютерних технологій.
Наукове підґрунтя
Проблема широкого застосування сучасних інформаційних технологій у сфері освіти викликає підвищений інтерес. Вагомий внесок у вирішення цієї  проблеми зробили російські та зарубіжні вчені: Г. Р. Громов, В. І. Гриценко, О. І. Агапов, С. Пейперт, Г. Клейман та інші. Комп’ютеризація навчання знайшла відображення і в наукових працях наших співвітчизників А. П. Єршова, Н. Ф. Тализіної, Г. Дегтярова. Проблемі формування пізнавальних інтересів у школярів присвячено цілий ряд досліджень, зокрема вчених
Г. І. Щукіної, О. Я. Савченко, Н. М. Бібік та інших. Але найбільш докладно в контексті своєї педагогічної спадщини  розглядав проблему, на мою думку, наш земляк Василь Олександрович Сухомлинський, який вважав, що навчальний процес у сучасній школі «…повинен розвивати всемогутню радість пізнання».
Актуальність проблеми полягає в тому, щоб через комп’ютерні та мультимедійні технології виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення української мови та літератури. Але аналіз наукових та методичних джерел показав, що не всі аспекти варіативності уроків української мови та літератури з використанням комп’ютерних та мультимедійних технологій достатньо вивчені.
Практичне спрямування досвіду
            У практичній роботі  я надаю перевагу створенню та подальшому удосконаленню власних уроків з мультимедійним супроводом, адже мультимедіа — це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній системі текст, звук, відео, графічне зображення і якнайкраще сприяє подачі літературних текстів, закладає у свідомості молодої людини певні цінні орієнтири, які неодмінно спрацюють у майбутньому.            Використовуючи  комп’ютер або мультимедійну дошку на уроках, помітила, що учні стали краще сприймати матеріал, зросла їх активність, зацікавленість, оскільки стало динамічнішим подання інформації, зріс інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання. Я пересвідчилась, що комп’ютер поступово починає перетворюватися з іграшки на інструмент для серйозної роботи під час уроку.
            Мультимедійні технології використовую майже на кожному етапі уроку. Здебільшого, готуючись до занять, користуюсь програмами Microcoft Power Point, Notebook 10, Publisher, Paint та інші.
Під час організаційного моменту я повідомляю школярам тему, мету, основні питання, які повинні бути розв’язані у процесі вивчення тієї чи іншої теми. Одним із засобів розвитку пізнавального інтересу, що впливають на емоційну сферу особистості школяра є художнє слово, тому, готуючись до уроку,  намагаюсь підібрати епіграф, акровірш, крилатий вислів або вмикаю на початку уроку мелодію, щоб створити відповідний емоційний настрій і сприяти  інтересу до уроку.
 Під час мотивації створюю проблемну ситуацію за допомогою запитання або пізнавального завдання. Наприклад, при вивченні другорядних членів речення пропоную розповісти про свій клас або написати sms про зустріч, використовуючи тільки головні члени речення. Спробувавши виконати запропоноване завдання, учні розуміють, наскільки потрібними і важливими для спілкування є другорядні члени речення. У цей час на мультимедійній дошці  також показую записані непоширені речення. Наприклад: Давай зустрінемось. Чекаю. У “схованці” зберігаються “рухливі” слова, що будуть виконувати роль другорядних членів речення, якими по черзі доповнюю непоширені речення : Давай сьогодні зустрінемось у шкільній бібліотеці близько 16 години. 
            Школярі роблять висновки про те, що без другорядних членів речення той, кому адресоване повідомлення, не зможе зрозуміти, де з ним хочуть зустрітися, о котрій годині, тому навряд чи хтось прийде на це побачення.
            Не можна не звернути увагу на роботу з мультимедійними технологіями і під час актуалізації опорних знань, адже кожен урок — логічне продовження, що так чи інакше спирається на вже вивчений матеріал. Так, наприклад, починаючи роботу над вивченням теми “Дієприслівник як особлива форма дієслова”, учні згадують уже вивчені форми дієслова, в тому числі й дієприслівник. За допомогою програми Notebook 10, записавши червоним кольором дієслова та дієприслівники, які можна рухати,  пропоную дітям першу ялинку «прикрасити» дієсловами, а другу — дієприслівниками. Такі завдання діти виконують із задоволенням, адже вони самі працюють біля мультимедійної дошки і отримують відповідні заохочення: якщо ялинку прикрасили правильно, на ній загорається зірочка, а якщо ні – з’являється кулька.
            Пояснюючи новий матеріал, пропоную учням пошукову роботу, під час якої вони самі роблять висновки і формулюють правила, що вивчаються. Наприклад, вивчаючи тему «Звукове значення букв я, ю, є, ї»,  даю завдання: провести мовне дослідження  з групами слів, у яких букви я, ю, є, ї  стоять на початку слова, після апострофа та м’якого знака, після голосних звуків. За допомогою технологічного прийому “підсвітка” по черзі виділяю кожну групу слів, що є матеріалом для дослідження. Досить часто на цьому етапі уроку використовую технологічний прийом «таємничі комірки», які можна відімкнути , правильно підібравши «ключ»
            Мультимедійні технології застосовую також для демонстрації малюнків, схем, діаграм, для тлумачення термінології до теми занять. Основна частина уроку може включати і роботу в групах, парах з використанням окремих завдань  для груп. Досить часто учні самі, дослідивши те чи інше мовне явище, виготовляють наочність у вигляді схеми, таблиці чи діаграми. На цьому етапі уроку застосовую різноманітні технологічні прийоми: «таємничі комірки», «рухливі слова», «чарівне перо», «сховані слова», «завіса» та інші.
            Під час закріплення вивченого комп’ютер застосовую у разі використання різних завдань, тестів, кросвордів, участі у конкурсах.
            На етапі узагальнення вивченого матеріалу з української мови пропоную розв’язати пізнавальні завдання або проблемні ситуації, які б ефективніше формували мислення школярів у процесі навчання, а також відображали рівень засвоєння вивченого.
Підбиття підсумків – це важливий етап уроку. Саме тут виявляється зміст опрацьованого матеріалу і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому. На цьому етапі роботи  використовую такі інтерактивні методи, як «сенкан», «паспорт», «карусель», «мозковий штурм» та інші.
            Комп’ютер або мультимедійну дошку застосовую і на уроках літератури. Такі уроки проводжу з використанням презентації, зокрема це уроки-лекції, уроки–узагальнення, уроки-захисти проектів. Якщо презентація стає основою уроку, то далі  виділяю етапи уроку від постановки мети до висновку. У відповідності з етапами уроку визначаю зміст текстового і мультимедійного матеріалу, тобто схеми, таблиці, тексту, ілюстрації, аудіофрагменту.
            Уроки-лекції за допомогою презентацій стають більш ефективними і активізують роботу класу за допомогою матеріалу, взятого з нетрадиційних джерел. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, використовуючи фотоматеріали, першоджерела, рукописи. На великому екрані ілюстрації показую фрагментами, збільшивши окремі частини, використовую анімацію.
            Однак з мультимедійною підтримкою проводжу не тільки лекції, а й уроки-узагальнення або аналізу художніх творів. Тоді на слайдах розміщується  не тільки додатковий матеріал, але і формулюються відповідні завдання.
            У своїй практиці  часто використовую учнівські проекти. Тоді школярів обєдную в моно-  чи гетерогенні групи (в залежності від мети уроку) по 4-5 осіб. Учні отримують випереджувальне завдання. Так як групи невеликі, то кожен учасник має конкретне завдання, а отже, повинен, використовуючи різні джерела, підготувати і подати знайдену інформацію у вигляді власного проекту. Це може бути  вірш, наочність (схема, діаграма, таблиця), сенкан, публікація… Всі учнівські роботи зберігаю в «шкільному музеї мови та літератури». Виготовлення та захист власних проектів формує в дітей почуття відповідальності за успіх спільної справи.
            Досить ефективною роботою, що спонукає школярів до пошуку інформації в мережах Інтернет або в інших джерелах, є використання таких прийомів, як «авторське крісло» та «біла пляма». Вивчаючи біографії письменників та їхню творчість, помічаю, що деякі моменти життєпису ще не до кінця вивчені, тому не досить детально подані в підручнику. Я пропоную  знайти цікаву інформацію та під час вивчення біографії «перевтілитися» у автора і розповісти про «своє» життя, а слухачів -  здивувати, відкривши «білу пляму». По-перше, така форма роботи змушує дітей самостійно шукати інформацію, а потім відтворити, зацікавивши однокласників. По-друге, дітям подобається шукати цікаві факти, особливо з особистого життя письменників: про кохання, про їхні захоплення, про майбутню долю нащадків. По-третє, збагачує інформацією про літературного діяча як про людину.

Такі нетрадиційні уроки підвищують інтерес та позитивну мотивацію до навчання, активізують пізнавальну діяльність, розвивають мислення і творчі здібності учнів, формують активну життєву позицію в сучасному інформаційному суспільстві.
Переваги та недоліки
Як і будь-яка інша технологія, використання компютерів має свої як переваги, так і труднощі у застосуванні. Основними перевагами, на мою думку, є індивідуалізація навчання, підвищення пізнавальної активності, збільшення обсягу опрацьованої інформації та вироблення навичок відбору, фільтрування та доцільного її використання, можливість виявлення творчих здібностей учнів. Технології мультимедіа не тільки перетворюють комп’ютер у повноцінного співрозмовника, а й дозволяють учням, не залишаючи класу(дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, відвідати відомі музеї, прочитати художній твір, якого немає в шкільній бібліотеці.
Недоліки та можливі труднощі
            Не вистачає відповідної літератури, яка б допомагала орієнтуватись у сучасних програмних засобах. Методика застосування на уроках програмного забезпечення має свою специфіку, адже кожен урок потребує окремого підходу, серйозної підготовки, а це додаткові витрати часу, яких катастрофічно не вистачає. Важливою умовою є також наявність лаборанта в кабінеті інформатики, де найчастіше і проходять такі уроки, адже на певному етапі учитель повинен працювати з класом, а лаборант у цей час займався б «завантаженням» необхідних програм або надав би консультацію у випадку технічних неполадок або затримки  в роботі.
            Слід пам’ятати і про негативний вплив випромінювання на зір, тому час роботи з мультимедійною дошкою чи комп’ютером має бути обмежений:
5 клас—10-15 хвилин
6-7 класи—20 хвилин
8-9 класи—25 хвилин
10-11 класи—30 хвилин
            Отже, досвід роботи з використання комп’ютерних технологій на уроках української мови та літератури допомагає знаходити  оптимальний вибір форм і методів навчання, важливим фактором яких є можливість учнів самостійно працювати, навчатись і творити, відчуваючи себе активними діячами і рушійною силою освітньої діяльності, а отже, через самореалізацію прагнути до самовдосконалення. А вчителям не треба усуватися від роботи з комп’ютером, адже з власного досвіду знаю, що, спробувавши кілька разів, зрозумієте, наскільки це зручно й ефективно. Головне, - треба мати бажання, щоб досягти успіху в роботі і не відставати від своїх колег та й від учнів, які добре обізнані з роботою на комп’ютері, щоб завжди бути у вирі педагогічної діяльності.        


Немає коментарів:

Дописати коментар