Школа – священний храм для мене

Для мене школа – рідний дім.

Затишно й гамірно у нім,

А мертва тиша – йде урок,

Це до науки знову крок.

Люблю  я з учнями своїми

Вивчати мову солов’їну.

Та мова – камінь–діамант,

Знанням й наукам всім гарант.

Вона – життя нового сила,

Вона  наш човен  і вітрила.

Без мови ми – німий народ

Без імені й без нагород.

Вчимо Шевченка і Франка,

Стефаника й Марка Вовчка,

Остапа Вишню і Тичину,

І як  любити Батьківщину

                                                           

Література нас навча,

Бо кожен хлопець і дівча

Повинні знать пісні  народу,

Його найвищу нагороду,

Що Богом дана і людьми.

Чим більше знатимемо ми,

Міцніша буде в нас сім’я,

Бо українці й ти, і я.

Соломина Ірина Анатоліївна