Кожен Геній – це Божий дар для конкретного народу. У випадку Ліни Костенко Господній дар є подвійним: по-перше, Творець подарував нам цю геніальну поетесу, по-друге, Він дав їй багато років життя. У нинішній час ми маємо особливо цінувати той факт, що Ліна Костенко продовжує свою земну мандрівку. Адже на тлі тотального панування хибних орієнтирів кожне слово Генія – це справжній скарб.
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Немає коментарів:
Дописати коментар