Сторінки

четвер, 4 грудня 2014 р.

Школа – священний храм для мене


Для мене школа – рідний дім.
Затишно й гамірно у нім,
А мертва тиша – йде урок,
Це до науки знову крок.
Люблю  я з учнями своїми
Вивчати мову соловїну.
Та мова – камінь–діамант,
Знанням й наукам всім гарант.
Вона – життя нового сила,
Вона  наш човен  і вітрила.
Без мови ми – німий народ
Без імені й без нагород.
Вчимо Шевченка і Франка,
Стефаника й Марка Вовчка,
Остапа Вишню і Тичину,
І як  любити Батьківщину
                                                           
Література нас навча,
Бо кожен хлопець і дівча
Повинні знать пісні  народу,
Його найвищу нагороду,
Що Богом дана і людьми.
Чим більше знатимемо ми,
Міцніша буде в нас сімя,
Бо українці й ти, і я.
Соломина Ірина Анатоліївна